Медіаграмотність

 17 жовтня 2024 року  брала участь у  Національному тесті з медіаграмотності на платформі "Фільтр". Тест складався з 25 питань і % тематичних блоків з питань медіаграмотності.   Посилання для тесту - https://filter.mcsc.gov.ua/start/. 

Вже третій рік поспіль у жовтні, напередодні Глобального тижня медіаграмотності, національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, спільно з програмою USAID «Мріємо та діємо», IREX, ПРООН в Україні та Zinc Network організовує національний тест з медіаграмотності. 

Національний тест з медіаграмотності — це частина заходів, присвячених Глобальному тижню медіаграмотності, який відзначають у всьому світі 24 — 30 жовтня. Національний тест з медіаграмотності був започаткований у 2022 році та проводиться вже втретє, об’єднуючи українці довкола теми медіаграмотності.

Національний тест з медіаграмотності реалізовується національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії, та проєктом з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, що реалізується Zinc Network і фінансується Урядом Великої Британії. Національний тест з медіаграмотності втілюється  разом з програмою USAID «Мріємо та діємо», яка виконується IREX in Ukraine, та проєктом «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті», який втілюються IREX Ukraine за підтримки Посольства США.

Ме́діагра́мотність (англ. Media Literacy) – сукупність знань, навичок та умінь, які дають змогу людям аналізувати, критично оцінювати й створювати повідомлення в різних жанрах і формах для різних типів медіа, а також розуміти та аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві та їх вплив.

Медіаграмотність – це підхід до освіти 21 століття. Цей підхід забезпечує основу для доступу, аналізу, оцінювання, створення та поширення інформації в різноманітних формах — від друку до відео та інтернету. Медіаграмотність формує розуміння ролі медіа в суспільстві, а також основні навички дослідження та самовираження, необхідні громадянам в умовах демократії. 

За матеріалами ЮНЕСКО, інформаційна грамотність передбачає: 

➢ виявлення та усвідомлення інформаційних потреб: яку проблему треба виявити та як її розв’язати? 

➢ виявлення джерел інформації: що використовувати – інтернет, книжки, ЗМІ, первинні, вторинні або третинні джерела? 

➢ виявлення місця розміщення та пошук інформації: де слід шукати, до кого звернутися по допомогу? 

➢ аналіз та оцінювання якості інформації: як оцінити надійність інформації? 

➢ організація, зберігання або архівування інформації: як ефективно організувати інформацію, отриману з різних джерел? 

➢ використання інформації відповідно до етичних норм, її ефективність і результативність: як слід діяти з дотриманням авторського права творців інформації? 

➢ створення нових знань та обмін ними: як краще представити власну інформацію?

Медійна грамотність містить такі складники:

➢ естетичні та креативні навички: здатність бачити, чути, створювати та інтерпретувати медіаконтент; 

➢ інтерактивні навички: здатність спілкуватися за допомогою медіа та уявляти себе в різних медіаролях. Ці навички можуть бути розвинені в рамках взаємодії під час навчання й практики та дають можливість висловлювати своє розуміння й думки; 

➢ навички критичного аналізу: вміння інтерпретувати й розуміти значення різноманітних медіаконтентів, використовуючи різні аналітичні інструменти. Навички краще розвивати через вивчення медіаконтентів і жанрів; 

➢ навички безпеки: вміння знаходити вихід зі скрутних ситуацій і уникати їх. Найважливішими навичками безпечної поведінки у віртуальному просторі є захист особистої інформації і вміння уникати шкідливих контактів і контенту.