Блог викладача Трачук Марти Михайлівни: ГУРТОК ДИСТАНЦІЙНО

Дорогі гуртківці, у зв’язку з карантином переводимо заняття гуртка "Креатив" в дистанційну форму. Бажаю вам плідної праці!

Випускна робота на курсах підвищення кваліфікації Майстер-клас

9 травня 2020 р.

До Дня матері брала участь у створенні вітального слайд-шоу

06.04.2020 р. Підготовка до Пасхи

Пандемія внесла корективи у святкування цьогорічного фестивалю «Воскресни, писанко!». Але писанка воскресає за будь-яких умов чи умовностей.

Обласний фестиваль-конкурс «Воскресни, писанко» цьогоріч відбуватиметься у режимі онлайн. В родинному колі учні виготовляли писанки, прикрашали Писанкові дерева, композиції. На конкурс були надіслані фото робіт

Писанковий дощ

21.05.2020 р. Одягни вишиванку

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане для сприяння єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. Сьогодні мільйони українців по всьому світу вберуться у вишиванки. Багато неукраїнців у всіх куточках світу на знак солідарності з нами, на знак дружби і поваги до нас також вдягне цей безмежно гарний витвір рук українців. Наш навчальний заклад теж долучився до святкування. Викладачі та учні провели флешмоб "Одягни вишиванку".

Ми всі дуже красиві у своїх вишиванках. Давайте одягнемо цю вишивану красу - у знак єдності, підтримки, любові. На нас дивиться весь світ і в цю мить весь світ милується нами! Світлого настрою у вишитий день!

Разом з гуртківцями та колегами долучились до святкування Дня вишиванки і створили відео

Одягни вишиванку

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.

06.05.2020 р.

Дорогі учні! До Дня пам’яті і примирення пропоную долучитися до акції «Журавлі пам'яті».

Для цього необхідно власноруч зробити і розмістити 8 травня на своєму вікні, балконі або дереві біля будинку паперових «журавликів», виконаних за технологією орігамі.

Вони символізуватимуть душі загиблих у Другій світовій війні, під час якої втрати понесла майже кожна українська родина.

Свої фото можна розміщувати під хештегом #нашіжуравлі

6 серпня 1945 року – страшна сторінка в історії людства. Цього дня на японське місто Хіросіма з американського літака була скинута атомна бомба. У мільйонні  долі секунди на мирне місто впала вогненна куля, куля яскравіша за сонячне світло.
Пронісся смерч жахливий, чорний. Одна мить,  і немає нічого світлого. Залишилися тільки сльози, горе, смерть.
По всій землі летить повідомлення: «Американці скинули атомну бомбу на місто Японії»
В одну секунду було спалено 36 000 людей, в одну секунду 72 000 людей отримали важкі поранення, в одну секунду більше 15 000 будинків і будівель перетворилися на попіл і розжарені розвалини, в одну секунду смертоносні   частки уразили смерттю все живе на відстані 1,5 кілометрів…

  Відео "Журавлик"

Садако Сасакі народилася 7 січня 1943 у місті Хіросіма. Їй було два роки, коли 6 серпня 1945 року на місто було скинута перша атомна бомба. Будинок її сім'ї розташований був близько 1,7 км від епіцентру. Хоча дім був зруйнований вибухом, дівчинка не отримала опіків і зовнішніх пошкоджень. Однак, вона та її мама попали під радіоактивний "Чорний дощ". Незважаючи на збитки вибухів і повоєнної бідності Садако була дівчинка енергійна і здорова. Вона захоплювалась спортом і бігала найшвидше в класі. Але в листопаді 1954 року, у віці 11 років, у неї виявились перші ознаки хвороби випромінювання. 21 лютого 1955 року вона була поміщена в лікарню з діагнозом лейкемія. Садако дізналася від найкращого друга про легенду, згідно якої, людина, яка складе тисячу журавликів з паперу, та загадає бажання - воно збудеться. Легенда вплинула на Садако і вона, як і багато пацієнтів у лікарні, складала журавлики з будь-якого паперу, який попадав в її руки. 25 жовтня 1955 року, вона померла. Згідно з спогадів, із книги "Садако і тисячі паперових журавлів" їй вдалося зробити  644 журавликів але смерть не відступала, сили всі йшли і йшли від неї. Тоді японські діти прийшли на допомогу дівчинці. Вони присилали багато, багато різноколірних журавлів і їх було вже декілька тисяч. Але променева хвороба виявилася сильнішою за дивну казку і Сасаки померла. Вона  була похована з тисячею паперових журавлів

Із тих пір в парку миру міста Хіросімі поставлений пам'ятник всім дітям, загиблим від атомного вибуху. Щодня туди приходять і приносять нові гірлянди паперових журавлів. Бувало, налетить вітер, підхопить паперову зграю і тоді журавлі розлітаються по всьому світу і немов говорять всім:
“Люди! Бережіть мир! Бережіть життя!”